Застій "Динамо": як трансфери гальмують столичний клуб

Трансферна політика київського "Динамо" останнім часом обговорювалась ким завгодно, де дії функціонерів киян були оцінені як позитивно, так і негативно. Все ж, якщо подивитись на те, як "біло-сині" діяли останнім часом на трансферному ринку, то виникає доволі багато запитань. Взяти хоча б останній рік, за який відбулось як мінімум три доволі сумнівні переходи.

Александар Пантіч

Прихід серба у столичний клуб викликав певний ажіотаж в ЗМІ, оскільки іспанські колеги доволі суперечливо відгукувались щодо гри 25-річного футболіста, який після приходу із "Црвени Звезди" розчарував "Вільяреал", котрий кожен рік здавав його по орендам у різні тамтешні клуби. Тоді, зрештою, хотілось вірити, що оборонець підсилить український гранд, а не вірити журналістам тамтешніх видань. Хотілось, мабуть, через нашу стереотипність та умови, в яких опинився наш український футбол. Самі лише заголовки про те, що до "Динамо" їде футболіст із топ-чемпіонату тішили усіх, мовляв, ось, до нас також їдуть футболісти із Прімери, тому не все так погано і т.д. На жаль, мало хто звертав увагу на те, що Пантіч то приєднався до киян на правах вільного агента, а ті, хто це враховував, думали: а чому б киянам і справді не підписати гравця із досвідом виступів у одній із найкращих ліг світу. Найсумніше те, що складається враження, що так думали і функціонери "Динамо", котрі й оформляли цей трансфер. Безумовно, майбутній відхід Віди вже відчувався і селекційна служба "Динамо" вирішила придбати гравця, щоб мати одразу заміну, якщо хорвата придбають влітку, а якщо цього не станеться, то за цей період мати іншого балканця, котрий вже буде "своїм" у колективі та зможе швидко замінити новоспеченого гравця "Бешикташа" у випадку відходу. І ніби-то все правильно: "готуй сани влітку", - подумали селекціонери "Динамо". "Чому б не поїхати та заробити халявних грошей", - прозвучало, схоже, у голові Пантіча. Футболіст, який у цьому сезоні провів цілих два матчі за "Динамо". А чи не такий би корисний був би Зураб Очігава, котрого віддали у оренду в "Олімпік" і у котрого, мабуть, не такі фінансові апетити, як у серба.

Олег Гусєв

"Гусєв потрібний "Динамо", "хочу бачити його у своїй команді", "прихід Гусєва - моя ініціатива", "він може зіграти на трьох позиціях", - говорив наставник "Динамо" Олександр Хацкевич перед початком сезону, символічно давши йому зіграти у тій кількості матчів, яка дорівнює кількості позицій, на яких, на думку білоруса, Олег Анатолійович міг би бути корисним команді. Добре, забудемо про навички футболіста, а спробуємо проаналізувати версію, що Олег потрібна людина у роздягальні. Чесно, дивлячись на сучасні реалії футболу, це виглядає абсурдним. Невже Лужного, Шацьких та інших помічників мало, щоб допомогти футболістам? Ну а якщо Гусєв дійсно такий потрібний, то може краще буде запропонувати йому посаду асистента, а на його місце запросити якогось молодого виконавця, який чекає на те, щоб отримати свій шанс, але не може через те, що віце-чемпіони України тримають людину, котра буде заспокоювати футболістів у туалеті під час матчів Ліги Європи.

Руслан Ротань

Згадавши про Гусєва, не можна не пройтись по свіжому трансферу киян, котрі підписали свого екс-футболіста Руслана Ротаня. 36-річного гравця, який, схоже, також потрібний у роздягальні та з котрого будуть брати приклад молоді футболісти. Ну такий у нас клуб, котрий шукає не підсилення на проблемних позиціях, а виконавців з відомими іменами та минулим. Невже ось такі рішення можуть дійсно допомогти розвитку команді? Ні, думка про те, що Гусєв та Ротань є неякісними футболістами взагалі відсутня. В подібних трансферах варто врахувати сучасні реалії й цілі, які ставить перед собою клуб, а судячи із заяв, вони не менш амбітні, ніж у цього клубу були завжди. А як можна конкурувати із кращими, коли на лаві запасних в тебе не рівноцінна заміна на кожну позицію, а, знову ж таки, люди, котрі потрібні у роздягальні. Тому, безумовно, подібні трансферні кроки киян змушують неодноразово критикувати їх, адже велике значення від того, які результати демонструє команди, має селекційна служба.

Без сумніву, існує плюралізм думок, завдяки якому в цих трьох прикладах можна знайти протилежно позитивні моменти, але чомусь здається, що цього ж плюралізму бракує керівництву одного з найпопулярніших українських клубів у світі, котрий чомусь зосередився на такій от політиці, що стосується підсилення. А, може, варто не змінювати так часто тренерів, а від цього й склад, а заглянути у підвалини та змінити людей, котрі вже довгі роки забезпечують клуб головним футбольним ресурсом?

Павло Добровольський