Трансферний вектор "Шахтаря" після Луческу

Так вже склалося, що влітку донецький "Шахтар", швидше за все, попросить румунського фахівця Мірчу Лучеку піти з команди. Дванадцять років спільної праці абсолютно не минули даром. "Гірники" перервали гегемонію київського "Динамо", добилися успіху на європейській арені та дали плеяду вітчизняних футболістів, які сьогодні вершать історію ще й збірної України. Вболівальники, яким більше 18 років, пам'ятають, як будувалася донецька команда. Мірча Луческу створив у "Шахтарі" декілька поколінь футболістів, які відрізняються одне від одного. Кожна з команд румунського фахівця впродовж тривалого часу добивалися успіхів. Вершиною ж стала перемога в Кубку УЄФА. Проте ті, хто добре знають "Шахтар" розуміють, що зазвичай ковалями успіху клубу були бразильські футболісти. У цьому випадку потрібно відзначити роль селекціонерів, які завжди вміли знайти легіонера, який швидко адаптовувався в Україні та майже відразу демонстрував гру високого гатунку.



Загалом "Шахтар" став колискою для таких зірок як, Дуглас Коста, Фернандінью, Вілліан, Алекс Тейшейра. Ці гравці справедливо визнані найкращими іноземцями в історії клубу. У свою чергу бюджет "гірників" завдяки їх переходам суттєво поповнився. Потрібно розуміти, що до гібридної війни в Україні та втрати Донецька, "Шахтар" вів блискучу політику, яка нагадує португальські клуби "Порту" та "Бенфіку". Вони дешево купують латиноамериканських гравців, а згодом продають їх за шалені гроші. Ця система злагоджено працювала під керівництвом Сергія Палкіна, однак сьогодні в силу різних обставин, донеччани вимушені відійти від своєї політики. Сучасний "Шахтар" зробив ставку на українців та практично відмовився від південноамериканського ринку.



Ще п'ять років тому такі слова б розсмішили. Уявити "Шахтар" без легіонерів - нонсенс. Нині в обоймі Мірчі Луческу є Марлос, мабуть, останній бразилець "Шахтаря", якого в найближчі роки можна буде продати більше, аніж за 10 млн. євро. Хоча тут варто згадати, що його "відкопали" скаути "Металіста". Звісно, прогресують в таборі віце-чемпіона України Велінгтон Нем та Дентінью, однак ці гравці не рівня попередників. Тайсон вже не молодий та перспективний, а віковий та досвідчений гравець. Вочевидь в "Шахтарі" все це розуміли і практично за два роки зуміли перебудувати свою ідеологію, ввівши до складу українську кров. Це стало великим плюсом для України, адже ми отримали футболістів, які на перших сходинках своєї кар'єри пройшли складні матчі, які загартували їх. Насамперед йдеться про єврокубки. Парадоксально, але навіть з українцями в складі "Шахтар" легко перемагає народне "Динамо". Роботі "гірників" можна тільки поплескати, але не їх гучним та подекуди не надто коректним заявам.



Який вектор обере "Шахтар"? Мабуть, все буде залежати від нового головного тренера. Мізерні, але шанси, що залишиться Луческу, все ж є. Уже сьогодні пророкують, що "гірників" очолить Мирон Маркевич або португало-іспанський фахівець. У будь-якому із цих випадків донецький клуб не програє. Мирон Богданович чудово вміє працювати з досвідченими гравцями, які в таборі клубу є. Що важливо, Маркевич не бере будь-кого до команди. Вітчизняному фахівцю вдається вдало шукати легіонерів. Свідченням того є робота в "Металісті" та певною мірою в "Дніпрі". Можна тільки уявити, куди Маркевич заведе "Шахтар", якщо отримає клуб із великими ресурсами. Не в образу "Металісту" та "Дніпру", але "помаранчево-чорні" довго йшли до визнання, а сьогодні носять звання одного із найсильніших клубів в Україні. Саме тут Мирон Богданович зуміє показати весь свій потенціал. Також не варто відхилять прихід іншого вітчизняного фахівця. Є той же Юрій Вернидуб, Роман Григорчук, Віктор Скрипник, Михайло Фоменко та інші. Проте їх важко уявити на тренерському містку "Шахтаря".



Цікавим варіантом буде запрошення ще одного зарубіжного тренера. Так, покликати іноземця в чемпіонат України виглядає вкрай нереальним. Тут доводиться шукати мотивацію, яку подекуди можна, і, не знайти. Через це власники клубів вимушені переплачувати, що для донеччан сьогодні є ахілесовою п'ятою. У випадку, якщо "Шахтар" таки очолить не вітчизняний тренер, можна очікувати великий приплив легіонерів. Щоправда, на заперечення думки про прихід зарубіжного тренера варто сказати, що в дирекції "гірників" розуміють, що не українець буде тягнути занадто багато грошей на легіонерів, тому це рішення є непопулярним, принаймні сьогодні. "Шахтарю" потрібен наставник, який розуміє становище клубу. У противному випадку є ризик, що керівництво та людина, яка обійматиме тренерський місток, перебуватимуть в постійному непорозумінні та конфліктах. Таким чином, можливо, українець краще? Та, врешті-решт, всі крапки над "і" розставить тільки час. Влітку всі про все дізнаються!

автор, Михайло Гема